ВлиÑние ÑÐ¾Ñ…Ñ€Ð°Ð½ÐµÐ½Ð¸Ñ Ð°Ñ€Ñ…Ð¸Ñ‚ÐµÐºÑ‚Ð¾Ð½Ð¸ÐºÐ¸ ткани на криочувÑтвительноÑÑ‚ÑŒ надпочечных желез мышей и новорожденных пороÑÑÑ‚
Ключові слова:
aдренокортикальні клітини, органна культура, кріоконÑервуваннÑ, базальна ÑекреціÑ, Ñтимульована ÑекреціÑАнотація
ДоÑліджували вплив Ð·Ð±ÐµÑ€ÐµÐ¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚ÐºÐ°Ð½Ð¸Ð½Ð½Ð¾Ñ— архітектоніки на кріочутливіÑÑ‚ÑŒ ÑуÑпензії клітин Ñ– фрагментів надниркових залоз мишей та новонароджених пороÑÑÑ‚. Показано, що фрагменти надниркових залоз більш Ñтабільні до дії факторів низькотемпературного конÑÐµÑ€Ð²ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð² порівнÑнні з поодинокими адренокортикальними клітинами, що забезпечує Ð·Ð±ÐµÑ€ÐµÐ¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñк базального, так Ñ– Ñтимульованого Ñтероїдогенезу. ВиÑокий дифузійний бар’єр у фрагментах змінює Ñ—Ñ… чутливіÑÑ‚ÑŒ до дії ÑтимулÑторів, ефективних при взаємодії з внутрішньоклітинними мішенÑми, але не впливає на регулÑцію, що здійÑнюєтьÑÑ ÑˆÐ»Ñхом зв’ÑÐ·ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð· рецепторами, орієнтованими до зовнішньоклітинного проÑтору.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 V. D. Ustichenko, N. M. Alabedalkarim, T. P. Bondarenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).