Криогемолиз фетальных эритроцитов человека в гипертонической среде электролита

Автор(и)

  • L. G. Kuleshova Інститут проблем кріобіології Ñ– кріомедицини НАН України, м. Харків

Ключові слова:

спектрофотометрія, фетальні еритроцити, електроліт, гіпертонія, кріогемоліз

Анотація

Методом Ñпектрофотометрії вивчено кріогемоліз фетальних еритроцитів людини в залежноÑÑ‚Ñ– від тривалоÑÑ‚Ñ– екÑпозиції клітин при кімнатній температурі в гіпертонічних розчинах NaCl. УÑтановлено, що ці клітини Ñтають чутливими до Ð¾Ñ…Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð² Ñередовищах NaCl, оÑмолÑрніÑÑ‚ÑŒ Ñких перевищує 840 мОÑм/л (0,45 Ðœ).

Downloads

Опубліковано

2004-06-15

Як цитувати

Kuleshova, L. G. (2004). Криогемолиз фетальных эритроцитов человека в гипертонической среде электролита. Проблеми кріобіології і кріомедицини, (2), 36–41. вилучено із http://cryo.org.ua/journal/index.php/probl-cryobiol-cryomed/article/view/686

Номер

№ 2 (2004): Problems of Cryobiology

Розділ

Теоретична та експериментальна кріобіологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 L. G. Kuleshova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.


Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).