Структурно-функциональные механизмы дейÑÑ‚Ð²Ð¸Ñ ÑкÑтремального Ð¾Ñ…Ð»Ð°Ð¶Ð´ÐµÐ½Ð¸Ñ Ð½Ð° терморегулÑторные центры гипоталамуÑа
Ключові слова:
екÑтремальне охолодженнÑ, кріотерапіÑ, гіпотерміÑ, гематоенцефалічний бар’єр, гіпоталамуÑ, ультраÑтруктураАнотація
ДоÑліджено центральні Ñтруктурно-функціональні механізми дії періодичного короткоÑтрокового Ð¾Ñ…Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¾Ñ€Ð³Ð°Ð½Ñ–Ð·Ð¼Ñƒ в кріокамері (-120°С). Показано періодичне Ð¿Ñ–Ð´Ð²Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð½Ð¸ÐºÐ½Ð¾ÑÑ‚Ñ– гематоенцефалічного бар’єра, обумовлене довгоÑтроковою активізацією Ñинаптичного апарата нейронів преоптичної облаÑÑ‚Ñ– гіпоталамуÑа. ВиÑловлено Ð¿Ñ€Ð¸Ð¿ÑƒÑ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ зв’Ñзок лікувального ефекту кріотерапії з підвищеннÑм функціональної активноÑÑ‚Ñ– ÑиÑтеми нейротранÑмітери – циклічні мононуклеозиди – ретроградні меÑенжери (NO, CO), Ð´Ñ–Ñ Ñких уніфікуєтьÑÑ Ð½Ð° рівні цитолеми Ñ– рецепторно-цитоÑкелетного комплекÑу.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 V. G. Babijchuk, V. S. Marchenko, G. A. Babijchuk, L. N. Marchenko, T. I. Bondar
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).