Вплив ритмічного екстремального охолодження (–120°С) на функціональний стан організму щурів у динаміці їх старіння

Автор(и)

  • Yuliia V. Martynova Інститут проблем кріобіології Ñ– кріомедицини НАН України, м. Харків
  • Vladislav G. Babiichuk Інститут проблем кріобіології Ñ– кріомедицини НАН України, м. Харків
  • Olga O. Loginova Український медичний центр акушерства, гінекології та репродуктології МОЗ України, м. Харків

DOI:

https://doi.org/10.15407/cryo27.02.159

Анотація

Probl Cryobiol Cryomed 2017; 27(2):159.

Біографія автора

Olga O. Loginova, Український медичний центр акушерства, гінекології та репродуктології МОЗ України, м. Харків


Downloads

Опубліковано

2017-06-25

Як цитувати

Martynova, Y. V., Babiichuk, V. G., & Loginova, O. O. (2017). Вплив ритмічного екстремального охолодження (–120°С) на функціональний стан організму щурів у динаміці Ñ—Ñ… старіння. Проблеми кріобіології і кріомедицини, 27(2), 159. https://doi.org/10.15407/cryo27.02.159

Номер

Том 27 № 2 (2017): Проблеми кріобіології і кріомедицини

Розділ

Тези

Ліцензія


Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).