КріоконÑервована хоріальна тканина в терапії материнÑько-плодової інфекції (клініко-екÑпериментальне доÑлідженнÑ)
Ключові слова:
кріоконÑервуваннÑ, хоріальна тканина, материнÑько-плодова інфекціÑАнотація
ДоÑліджували кріочутливіÑÑ‚ÑŒ хоріальної тканини (ХТ) при різних методах кріоконÑервуваннÑ, вплив ХТ на перебіг Ñ– результат вагітноÑÑ‚Ñ– лабораторних тварин. Вивчали ефективніÑÑ‚ÑŒ заÑтоÑÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€ÐµÐ¿Ð°Ñ€Ð°Ñ‚Ñƒ "ПлатекÑ-хоріональний" (ПХ) у комплекÑній терапії материнÑько-плодової інфекції (МПІ). ВиÑвлено, що кріопротекторами вибору Ð´Ð»Ñ Ð·Ð°Ð¼Ð¾Ñ€Ð¾Ð¶ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¥Ð¢ Ñ” ДМСО, а також ДМСО в комбінації з ПЕО-400. Хоріональна тканина не має тератогенних влаÑтивоÑтей та позитивно впливає на репродуктивні показники. ЗаÑтоÑÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÐŸÐ¥ у комплекÑній терапії МПІ дозволÑÑ” поліпшити Ñтруктуру плаценти, зменшити чаÑтоту уÑкладнень геÑтаційного процеÑу Ñ– пологів, завдÑки чому значно покращуєтьÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ð³Ð½Ð¾Ð· Ð´Ð»Ñ Ð¼Ð°Ñ‚ÐµÑ€Ñ– та новонародженого.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 V. Yu. Prokopyuk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).