Влияние амфифильных веществ на гипертонический гемолиз эритроцитов, модифицированных температурой 49°С

Автор(и)

  • N. A. Pisarenko Інститут проблем кріобіології Ñ– кріомедицини НАН України, м. Харків
  • N. M. Shpakova Інститут проблем кріобіології Ñ– кріомедицини НАН України, м. Харків

Ключові слова:

гіпертонічний стрес, еритроцити, спектрин, амфіфільні сполуки

Анотація

ДоÑліджували вплив теплової передобробки еритроцитів людини Ñ– бика на Ñ—Ñ… чутливіÑÑ‚ÑŒ до гіпертонічного ÑтреÑу (4,0 моль/л NaCl) при температурі 37 Ñ– 0°С. Показано, що Ñ–Ð½ÐºÑƒÐ±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÐºÐ»Ñ–Ñ‚Ð¸Ð½ при 49°С, Ñка викликає денатурацію Ñпектрину, знижує рівень гіпертонічного Ð¿Ð¾ÑˆÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ ÐµÑ€Ð¸Ñ‚Ñ€Ð¾Ñ†Ð¸Ñ‚Ñ–Ð² людини Ñ– не впливає на ÑтійкіÑÑ‚ÑŒ еритроцитів бика при 37°С. При 0°С гіпертонічний гемоліз модифікованих еритроцитів ÑÑавців не змінюєтьÑÑ. Ð”ÐµÐ½Ð°Ñ‚ÑƒÑ€Ð°Ñ†Ñ–Ñ Ñпектрину цитоÑкелета еритроцитів людини Ñ– бика знижує антигемолітичну дію амфіфільних Ñполук (децилÑульфату натрію, додецил-β,D-мальтозиду, трифторперазину) при температурі 37 Ñ– 0°С.

Downloads

Опубліковано

2011-01-10

Як цитувати

Pisarenko, N. A., & Shpakova, N. M. (2011). Влияние амфифильных веществ на гипертонический гемолиз эритроцитов, модифицированных температурой 49°С. Проблеми кріобіології і кріомедицини, 20(4), 388–395. вилучено із https://cryo.org.ua/journal/index.php/probl-cryobiol-cryomed/article/view/169

Номер

Том 20 № 4 (2010): Проблемы криобиологии

Розділ

Теоретична та експериментальна кріобіологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 N. A. Pisarenko, N. M. Shpakova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.


Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).