Клініко-морфологічні аспекти низькотемпературного зберігання злоякісних пухлин (пілотне дослідження)

Анотація

У статті обговорюється можливість тривалого низькотемпературного післяопераційного зберігання злоякісних пухлин з метою виготовлення індивідуальної протиракової вакцини. Проведено морфологічний аналіз 23 фрагментів злоякісних пухлин (меланоми шкіри, раку товстої кишки, раку молочної залози, фібросаркоми м’яких тканин) при різних температурних режимах (–20, –196 °С) і термінах зберігання: 2-4 місяці, 10–12, 22–24 і 36 місяців. У мікропрепаратах пухлин визначали відсоток збережених клітин у десяти випадково обраних полях зору за методикою Г. Автанділова. У зразках меланоми шкіри, що зберігались при –20 °С, гістологічно цілісні тканини становили (78,5 ± 4,1) %, а після зберігання в рідкому азоті — (72,0 ± 5,1) %. Гістологічна структура фрагментів раку товстої кишки за умов зберігання при –20 °С була цілісною на (71,8 ± 5,3) %, а за зберігання в рідкому азоті, незалежно від тривалості кріоконсервування, у двох фрагментах спостерігався тотальний некроз, а ще у двох фрагментах збережена паренхіма пухлин становила 63,3 і 90,8 % відповідно. У фрагментах раку молочної залози, що зберігались при –20 °С, морфологічно цілісні тканини становили (73,1 ± 5,1) %. Фрагменти фібросаркоми м’яких тканин під час тривалого зберігання при –20 °С на (82,0 ± 3,6) % складались із морфологічно незмінених структур. На основі результатів даного дослідження і відповідних наукових публікацій обґрунтовано теоретичні аспекти виготовлення персоналізованих протипухлинних ДК-вакцин або мРНК-вакцин, антигенним субстратом для яких можуть стати зразки злоякісних пухлин, що зберігались при низьких (–20 °С) та ультранизьких (–196 °С) температурах.

Probl Cryobiol Cryomed. 2026;36(1):40—49