Возможный механизм коррекции оÑмотичеÑкой и температурной чувÑтвительноÑти Ñритроцитов человека Ñ Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ñ‰ÑŒÑŽ алкил-β,D-глюкопиранозидов
Ключові слова:
еритроцити людини, гіпероÑмотичний ÑтреÑ, холодовий шок, алкіл-β, D- глюкопіранозиди, антигемолітичний ефект, ефективні концентраціїАнотація
Вивчали вплив неіонних похідних глюкопіранозиду з довжиною алкільного ланцюга 6, 8, 10 вуглецевих атомів на розвиток гіпероÑмотичного лізиÑу та холодового шоку еритроцитів людини. Показана виÑока антигемолітична активніÑÑ‚ÑŒ речовин (90 –94%). Ефективні концентрації алкілглюкопіранозидів знижуютьÑÑ Ð·Ñ– збільшеннÑм довжини алкільного ланцюга Ñ—Ñ… молекул. Ð’ умовах протекції клітин при різних типах лізиÑу розраховані величини Ð²Ñ–Ð´Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÑ–Ð»ÑŒÐºÐ¾ÑÑ‚Ñ– молекул ліпіду, що припадає на 1 молекулу алкілглюкопіранозиду в еритроцитарній мембрані, Ñ– вÑтановлено, що мембранні концентрації цих речовин Ñуттєво не відрізнÑÑŽÑ‚ÑŒÑÑ.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 N. M. Shpakova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).