ИÑÑледование влиÑÐ½Ð¸Ñ ÐºÑ€Ð¸Ð¾Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚ÐµÐºÑ‚Ð¾Ñ€Ð¾Ð² на липоÑомы из Ñуммарных липидов Ñперматозоидов Ñобаки
Ключові слова:
Ñобака, Ñперматозоїди, ліпіди, кріопротектори, флуореÑцентний зонд, ФМЕАнотація
ДоÑліджено механізм взаємодії кріопротекторів (КП): етиленгліколю (ЕГ), гліцерину Ñ– N,N-диметилформаміду (ДМФÐ) з ліпідним бішаром ліпоÑом, Ñкі утворені з Ñумарних ліпідів Ñперматозоїдів Ñобаки методом флуореÑцентної ÑпектроÑкопії із заÑтоÑуваннÑм нового флуореÑцентного зонда флавонольної природи – 3-гідрокÑи-4‘-(N,N-диметиламіно)флавону (ФМЕ). Ð’Ñтановлено, що з доÑліджених КП (гліцерин, ЕГ, ДМФÐ) найбільший вплив на форму Ñпектра флуореÑценції, що зв’Ñзаний з ліпідним бішаром ліпоÑом ФМЕ, ÑпричинÑÑ” ДМФÐ. Ступінь впливу доÑліджених КП на ліпоÑоми зумовлюєтьÑÑ Ð³Ñ–Ð´Ñ€Ð¾Ñ„Ð¾Ð±Ð½Ð¾-гідрофільним баланÑом Ñ—Ñ… молекул. ДМФРпереважно впливає на ліпідний бішар шлÑхом гідрофобної взаємодії, а гліцерин Ñ– ЕГ – на гідратний шар полÑрних “голівок†фоÑфоліпідів, Ñкі утворюють міжмолекулÑрні водневі зв’Ñзки.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 T. P. Linnik, T. S. Dyubko, M. I. Yegorov, V. G. Pivovarenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).