Ðпоптоз клеток моноцитарно-фагоцитарной ÑиÑтемы и механизмы его регулÑции
Ключові слова:
апоптоз, гомеоÑтаз, моноцитарно-фагоцитарна ÑиÑтема, продукти ембріофетоплацентарного комплекÑу, нейроімуноендокринний блокАнотація
Ð’Ñтановлено, що у підтримці клітинного Ñ– тканинного гомеоÑтазу значне міÑце належить апоптозу. Дані про чутливіÑÑ‚ÑŒ клітин моноцитарно-фагоцитарної ÑиÑтеми до індукції апоптозу Ñуперечливі, тому важливо розглÑнути, Ñким чином Ñ– в Ñкій мірі в них реалізуєтьÑÑ Ð¼ÐµÑ…Ð°Ð½Ñ–Ð·Ð¼ програми апоптозу та Ñкі фактори впливають на ці процеÑи в клітинах даної ÑиÑтеми. Ðа теперішній Ñ‡Ð°Ñ Ñ” актуальним пошук шлÑхів Ñ– ÑпоÑобів, за допомогою Ñких можна керувати процеÑами апоптозу, а також корегувати Ð±Ð°Ð»Ð°Ð½Ñ Ð²Ð¼Ñ–Ñту про- та антиапоптотичних молекул. Ðайбільш перÑпективними препаратами, Ñкі мають таку здатніÑÑ‚ÑŒ, Ñ” продукти ембріофетоплацентарного комплекÑу, оÑкільки вони “гармонізують†механізми міжклітинних взаємодій у Ñтруктурах нейроімуноендокринного блока, що відповідають за підтримку бодігомеоÑтазу в організмі реципієнта
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 A. N. Goltsev, E. E. Yampolskaya
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).