Тканинна та вікова специфічність водно-сольових екстрактів кріоконсервованих фрагментів ксеноорганів

Автор(и)

  • S. E. Galchenko Інститут проблем кріобіології Ñ– кріомедицини НАН України, м. Харків

Ключові слова:

екстракт, кріоконсервування, ксеноорган, хроматографія, пептиди

Анотація

Хроматографічним методом доÑліджено молекулÑрно-маÑовий розподіл пептидів у водно-Ñольових екÑтрактах кріоконÑервованих фрагментів кÑеноорганів, Ñкий залежить від органу та віку тварини. Отримані результати можуть бути викориÑтані при вÑтановленні механізмів біологічної дії пептидних екÑтрактів та у розробці препаратів на Ñ—Ñ… оÑнові.

Downloads

Опубліковано

2005-06-15

Як цитувати

Galchenko, S. E. (2005). Тканинна та вікова специфічність водно-сольових екстрактів кріоконсервованих фрагментів ксеноорганів. Проблеми кріобіології і кріомедицини, 15(2), 153–158. вилучено із https://cryo.org.ua/journal/index.php/probl-cryobiol-cryomed/article/view/628

Номер

Том 15 № 2 (2005): Problems of Cryobiology

Розділ

Теоретична та експериментальна кріобіологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 S. E. Galchenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.


Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).