Новый подход к терапии раннего гестоза

Автор(и)

  • I. A. Kudrevich Харківський державний медичний університет, м. Харків

Ключові слова:

вагітність, ранній гестоз, кріоконсервовані біопрепарати

Анотація

Проведено обÑÑ‚ÐµÐ¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ– Ð»Ñ–ÐºÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ð°Ð³Ñ–Ñ‚Ð½Ð¸Ñ… з раннім геÑтозом (блювотою) у Ñтроках вагітноÑÑ‚Ñ– 5-14 тижнів. Ðа оÑнові біохімічних доÑліджень доведена виÑока ефективніÑÑ‚ÑŒ викориÑÑ‚Ð°Ð½Ð½Ñ ÐºÑ€Ñ–Ð¾ÐºÐ¾Ð½Ñервованих біопрепаратів у комплекÑному лікуванні даної патології.

Downloads

Опубліковано

2006-06-15

Як цитувати

Kudrevich, I. A. (2006). Новый подход к терапии раннего гестоза. Проблеми кріобіології і кріомедицини, 15(2), 212–218. вилучено із https://cryo.org.ua/journal/index.php/probl-cryobiol-cryomed/article/view/635

Номер

Том 15 № 2 (2005): Problems of Cryobiology

Розділ

Кріомедицина, клінічна та експериментальна трансплантологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 I. A. Kudrevich

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.


Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).