Сохранность меристем винограда и картофеля при использовании режимов быстрого замораживания

Автор(и)

  • N. A. Shevchenko Інститут проблем кріобіології Ñ– кріомедицини НАН України, м. Харків

Ключові слова:

меристема, дегідратація, кріоконсервування, розчин для вітрифікації, швидке заморожування, плазмоліз

Анотація

ДоÑліджували вплив методу швидкого Ð·Ð°Ð¼Ð¾Ñ€Ð¾Ð¶ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð· викориÑтаннÑм розчину Ð´Ð»Ñ Ð²Ñ–Ñ‚Ñ€Ð¸Ñ„Ñ–ÐºÐ°Ñ†Ñ–Ñ— PVS2 на мериÑтеми картоплі та винограду. Ðаведено результати цілоÑÑ‚Ñ– мериÑтем на 5-ту добу ÐºÑƒÐ»ÑŒÑ‚Ð¸Ð²ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ–ÑÐ»Ñ ÐºÑ€Ñ–Ð¾ÐºÐ¾Ð½ÑервуваннÑ.

Downloads

Опубліковано

2004-12-15

Як цитувати

Shevchenko, N. A. (2004). Сохранность меристем винограда и картофеля при использовании режимов быстрого замораживания. Проблеми кріобіології і кріомедицини, (4), 30–33. вилучено із https://cryo.org.ua/journal/index.php/probl-cryobiol-cryomed/article/view/657

Номер

№ 4 (2004): Problems of Cryobiology

Розділ

Теоретична та експериментальна кріобіологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 N. A. Shevchenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.


Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).