Склад водно-сольових екстрактів кріоконсервованих фрагментів органів свиней

Автор(и)

  • S. E. Galchenko Інститут проблем кріобіології Ñ– кріомедицини НАН України, м. Харків

Ключові слова:

кріоконсервування, фрагменти ксеноорганів, екстракт

Анотація

Визначено вплив режимів кріоконÑÐµÑ€Ð²ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ„Ñ€Ð°Ð³Ð¼ÐµÐ½Ñ‚Ñ–Ð² органів Ñвиней Ñ– умов Ð¾Ñ‚Ñ€Ð¸Ð¼Ð°Ð½Ð½Ñ ÐµÐºÑтрактів на Ñ—Ñ… Ñклад. Ð’Ñтановлено, що при отриманні водно-Ñольових екÑтрактів вихід біологічно активних речовин в розчин з кріоконÑервованих фрагментів органів більший, ніж з нативних. Вихід пептидів більший з фрагментів, кріоконÑервованих у приÑутноÑÑ‚Ñ– ПЕО-1500. Оптимальний Ñтрок інкубації 60 хв.

Downloads

Опубліковано

2004-12-15

Як цитувати

Galchenko, S. E. (2004). Склад водно-сольових екстрактів кріоконсервованих фрагментів органів свиней. Проблеми кріобіології і кріомедицини, (4), 72–78. вилучено із https://cryo.org.ua/journal/index.php/probl-cryobiol-cryomed/article/view/664

Номер

№ 4 (2004): Problems of Cryobiology

Розділ

Кріоконсервування біологічних систем

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 S. E. Galchenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.


Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).