Влияние автоклавированных экстрактов плаценты человека на фазовое поведение суспензий клеток при температуре ниже 0°С
Ключові слова:
фазові переходи, диференційний Ñкануючий калориметр, екÑтракт плаценти, автоклавуваннÑ, ÑуÑпензії клітин, СПЕВ, еритроцити, Candida albicansАнотація
Досліджували фазові переходи в екстрактах плаценти людини при заморожуванні до –196°С та вплив свіжовиготовленого і автоклавованого екстрактів на фазові переходи в клітинних суспензіях. Виявлено, що після заморожування зі швидкістю 3,3(3)град/с в клітинних суспензіях і середовищах їх суспендування розвивається процес завершення кристалізації на етапі нагріву зі швидкістю 8,3(3)x10–3 град/с. Після розведення суспензій клітин Candida albicans і СПЕВ автоклавованим екстрактом цей процес не реєструється. Показано, що при заморожуванні екстрактів плаценти розвивається кристалізація евтектичних сумішей на відміну від суміші екстрактів з еритроцитами та клітинами C. albicans.
Посилання
Virina A.M., Feygin A.M., Belousova I.I. et al. Change of composi-tion of Candida albicans cells at occurrence of resistance to polyene antibiotics. Mikrobiologiya 1976; 45 (4): 679–682.
Zinchenko A.V. The studying of phase transitions and physical states of aqueous solutions of polyatomic alcohols within the temperature range of –150°C...0°C: Abstract of the thesis of candidate of physical and mathematical sciences Kiev, 1983.
Potapov V.M. Stereochemistry Moscow: Khimiya, 1988.
Rozanov L.F., Vysekantsev I.P., Petrenko T.F. et al. Cell sensitivity of recultured cell SPEV line and Candida albicans fungi to extra- and intracellular crystallization processes. Problems of Cryobiology 2004; (3): 18–25.
Rozanova S.L., Schetinsky M.I., Rozanova E.D., Nardid O.A. Some properties and biological activity of autoclaved placental extracts. Vysokie tekhnologii, fundamentalnye i prikladnye issledovaniya 2010; 2: 90–94.
Shakhparonov M.I. Mechanisms of rapid processes in fluids Moscow: Vysshaya shkola, 1980.
Patent 5120 (Ukraine), IPC7 A61K35/50. Treatment method of human placental tissue. V.I. Grischenko, O.I. Osetskiy, G.O. Babiychuk, Yu.G. Fedchenko, M.I. Schetinsky, M.O. Osetska; Applied 07.07.2004; Publ. 15.02.2005. Bull. N2.
Kuntz I. D. Hydration of macromolecules. J Amer Chem Soc 1971; 93 (2): 514–516.
Msogoya T. J., Maerere A. P., Nzogela Y. et. al. Changes in acidity of plant growth media during heat sterilization. J Applied Biosciences 2008; 10: 488–490.
Onuaguluchi G., Ghasi S. The pharmacological basis for the use of dried placenta in traditional obstetric practice in Nigeria. J Ethnofarmacology 1996; 54 (1): 27–36.
Shibasaki T., Odagiri E., Shizume K., Ling N. Corticotropinrelea-sing factor like activity in human placental extracts. J Clin Endocrinol Metab 1982; 55: 384–386.
Shinde V., Dhalwal K., Paradkar A.R. et. al. Evaluation of in–vitro antioxidant activity of human placental extract. Pharmacology online 2006; 3: 172–179.
Togashi S., Takashi N., Kubo Y. et. al. Purification and identification of antioxidant substances in human placenta extracts. J Health Sci 2000; 46 (2): 117–125.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).