КинетичеÑкие характериÑтики Са2+-ÐТФазы Ñритроцитов в приÑутÑтвии ПÐО-1500
Ключові слова:
еритроцити, Са2 -ÐТФаза, кріопротектор, поліетиленокÑидАнотація
У роботі вÑтановлено, що екзоцелюлÑрний кріопротектор ПЕО-1500 інгібує активніÑÑ‚ÑŒ Са2+-ÐТФази еритроцитів. Кінетичний аналіз показав, що Ð³Ð°Ð»ÑŒÐ¼ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ€Ð¾Ð±Ð¾Ñ‚Ð¸ ферменту пов’Ñзано зі змінами Vmax, але неKm Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ð·ÑŒÐºÐ¾Ð°Ñ„Ñ–Ð½Ð½Ð¾Ð³Ð¾ каталітичного центру Са2+-ÐТФази. ВиÑокоафінний центр Са2+-ÐТФази не модифікуєтьÑÑ Ð¿Ñ–Ð´ впливом ПЕО-1500. ПриÑутніÑÑ‚ÑŒ у Ñередовищі кріопротектора знижує чутливіÑÑ‚ÑŒ ферментативної реакції гідролізу ÐТФ до іонів Са2+, у результаті чого Ñ„ÑƒÐ½ÐºÑ†Ñ–Ð¾Ð½ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¡Ð°2+-ÐТФази еритроцитів у меншій мірі активуєтьÑÑ Ð² діапазоні низьких концентрацій Са2+ Ñ– в більшій гальмуєтьÑÑ Ñƒ межах виÑоких концентрацій даного іона у порівнÑнні з нативними еритроцитами. Отримані дані дозволÑÑŽÑ‚ÑŒ припуÑтити, що під впливом ПЕО-1500 іонтранÑпортуюча Ñ„ÑƒÐ½ÐºÑ†Ñ–Ñ Ð¡Ð°2+-ÐТФази може пригнічуватиÑÑŒ, Ñ– ефективніÑÑ‚ÑŒ роботи Са-наÑоÑа буде падати. Очевидно, Ñ–Ð½Ð³Ñ–Ð±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð°ÐºÑ‚Ð¸Ð²Ð½Ð¾ÑÑ‚Ñ– Са2+-ÐТФази викликано модіфікацією фізико-хімічних характериÑтик плазматичної мембрани під впливом ПЕО-1500.
Â
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).