Кріоконсервування культури клітин L929 у захисних розчинах із вмістом гіалуронової кислоти
Ключові слова:
кріоконсервування, кріопротектори, культура клітин L929, диметилсульфоксид, гіалуронова кислота, адгезія клітинАнотація
Останнім часом у кріобіологічних дослідженнях приділяється увага перспективності використання гіалуронової кислоти (ГК) як компонента захисних середовищ під час кріоконсервування різного типу клітин. ГК є полісахаридом природного походження і невід’ємною складовою позаклітинного матриксу, що обумовлює її високу біосумісність та потенційні захисні властивості щодо клітин у стресових умовах, зокрема під час заморожування. У роботі наведено результати кріоконсервування клітин L929 з використанням захисних розчинів з вмістом 0,5 % ГК різної молекулярної маси та 5 % класичного ендоцелюлярного кріопротектора ДМСО. Експериментальні протоколи заморожування клітин відрізнялися складом кріозахисного розчину, способом додавання його складових до клітин та тривалістю експозиції клітин. Ефективність застосованих протоколів кріоконсервування оцінювали за показниками життєздатності клітин L929 та їх адгезивних властивостей. Отримані результати показали, що ГК незалежно від її молекулярної маси не впливає на проникнення ДМСО крізь мембрани клітин L929. Використання кріозахисного розчину, який містив лише низькомолекулярну ГК, забезпечувало збереженість клітин на рівні (72 ± 4,2) %, що не відрізнялося від показників для стандартного протоколу. Для високомолекулярної ГК цей показник знижувався до (42 ± 4,8) %. Незалежно від протоколу кріоконсервування клітини L929 зберігали здатність до прикріплення до адгезивної поверхні. Проте подальший ріст та проліферація клітин значною мірою залежали від складу кріозахисного розчину та умов введення його компонентів. Таким чином, показано, що як низькомолекулярна ГК, так і високомолекулярна ГК проявляють виражені кріозахисні властивості і можуть використовуватися як складові захисних середовищ у поєднанні з ДМСО або як самостійний непроникний кріопротектор.
Probl Cryobiol Cryomed. 2026; 36(1): 27—31
Посилання
Ehrhart F, Schulz JC, Katsen-Globa A, et al. A comparative study of freezing cells and spheroids: Towards a new model system for optimizing freezing protocols for cryobanking of human. Cryobiology. 2009; 58: 119-27. CrossRef
Garantziotis S, Savani RC. Hyaluronan biology: A complex balancing act of structure, function, location and context. Matrix Biol. 2019; 78-79: 1-10. CrossRef
Gurina TM, Kovalov GO, Polyakova AL, et al. Assessment of hyaluronic acid and DMSO influence on low-temperature tissue damage course: an experimental model. Probl Cryobiol Criomed. 2025; 35(4): 208-18. CrossRef
Gurina TM, Nardid EO, Seliuta AA, et al. Sterilization and low temperature effects on regenerative potential of hyaluronic acid. Probl Cryobiol Criomed. 2025; 35(2): 68-75. CrossRef
Gurruchaga H, Saenz del Burgoa L, Orivea G, et.al. Low molecular-weight hyaluronan as a cryoprotectant for the storage of microencapsulated cells. Int J Pharm. 2018; 518: 206-16. CrossRef
Jiang B, Li W, Stewart S, Ou W, et al. Sand-mediated ice seeding enables serum-free low-cryoprotectant cryopreservation of human induced pluripotent stem cells. Bioact Mater. 2021; 6(12): 4377-88. CrossRef
Liu M, Chen C, Yu J, et al. The gelatin-based liquid marbles for cell cryopreservation. Mater Today Bio [Internet]. 2022 Oct 31 [cited 2025 Nov 24]; 17: 100477. Available from: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2590006422002757 CrossRef
Matsumura K, Hayashi F, Nagashima T, et al. Molecular mechanisms of cell cryopreservation with polyampholytes studied by solid-state NMR. Commun Mater [Internet]. 2021 Feb 09 [cited 2025 Nov 24]; 2: 15. Available from: https://www.nature.com/articles/s43246-021-00118-1 CrossRef
Matsumura K, Bae JY, Hyon SH. Polyampholytes as cryoprotective agents for mammalian cell cryopreservation. Cell Transplant. 2010; 19: 691-9. CrossRef
Pakhomov O, Shevchenko N, Chernobai N, et al. Open-source hardware- and software-based cryomicroscopy system for investigation of phase transitions in cryobiological research. J. Microsc. 2024; 293(2): 71-85. CrossRef
Palasz A, Alkemade S, Mapletoft RJ. Use of sodium hyaluronate in freezing media for ovine and murine embryos. Cryobiology.1993; 30: 172-8. CrossRef
Pilbauerova N, Schmidt J, Soukup T, et al. Innovative approach in the cryogenic freezing medium for mesenchymal stem cells. Biomolecules [Internet]. 2022 Apr 20 [cited 2025 Nov 24]; 12(5): 610. Available from: https://www.mdpi.com/2218-273X/12/5/610 CrossRef
Plaksina EM, Sidorenko OC, Bozhok GA. Cryopreservation of multicellular spheroids derived from newborn piglet adrenal glands. Probl Cryobiol Cryomed. 2017; 27(4): 322-33. CrossRef
Seliuta AA, Polyakova AL, Gurina TM. Hyaluronic acid: innovations and prospects in biology and medicine. Regul Mech Biosyst. 2025 Sep 24 [cited 2025 Nov 24]; 16(4): e25167. Available from: https://medicine.dp.ua/index.php/med/article/view/1439 CrossRef
Ujihira M, Iwama A, Aoki M, et al. Cryoprotective effect of low-molecular-weight hyaluronan on human dermal fibroblast monolayers. CryoLetters. 2010; 31(2): 101-11. PubMed
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

