Изучение влиÑÐ½Ð¸Ñ Ñ…Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð¾Ð²Ð¾Ð³Ð¾ Ð·Ð°ÐºÐ°Ð»Ð¸Ð²Ð°Ð½Ð¸Ñ ÐºÐ°Ñ€Ñ‚Ð¾Ñ„ÐµÐ»Ñ Ð½Ð° ÑохранноÑть мериÑтем, криоконÑервированных медленным замораживанием
Ключові слова:
мериÑтема (апекÑ), холодове загартовуваннÑ, кріопротектори, кріоконÑервуваннÑ, заморожуваннÑ, збереженіÑтьАнотація
ДоÑліджували вплив холодового Ð·Ð°Ð³Ð°Ñ€Ñ‚Ð¾Ð²ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° збереженіÑть мериÑтем картоплі при двоетапному кріоконÑервуванні. ВикориÑтовували кріопротектори диметилÑульфокÑид (ДМСО) та 1,2-пропандіол (1,2-ПД). УÑтановлено, що Ð·Ð°Ð¼Ð¾Ñ€Ð¾Ð¶ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð·Ð°Ð³Ð°Ñ€Ñ‚Ð¾Ð²Ð°Ð½Ð¸Ñ… апекÑів картоплі під захиÑтом ДМСО підвищує Ñ—Ñ… збереженіÑть порівнÑно з аналогічним показником у незагартованих мериÑтем. При заÑтоÑуванні 1,2-ПД Ð·Ð°Ð³Ð°Ñ€Ñ‚Ð¾Ð²ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð°Ð¿ÐµÐºÑів картоплі недоцільне. СпоÑÑ‚ÐµÑ€ÐµÐ¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ñгом 30 діб за розвитком кріоконÑервованих мериÑтем показало, що обробка кріопротекторами Ñ– Ð·Ð°Ð¼Ð¾Ñ€Ð¾Ð¶ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑƒÐ¿Ð¾Ð²Ñ–Ð»ÑŒÐ½ÑŽÑŽÑ‚ÑŒ розвиток апекÑів порівнÑно з контролем. Менш токÑичним виÑвивÑÑ 1,2-ПД. Обробка ДМСО може викликати калуÑогенез.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 T. F. Stribul, N. A. Shevchenko, L. F. Rozanov

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).